Mmedv2 роки тому

Техніка двох вказівників

Техніка двох вказівників — це стратегія, яка часто використовується в комп'ютерних науках і програмуванні для вирішення задач, пов'язаних з масивами або послідовностями. Вона полягає в тому, що використовуються два вказівники, які проходять масив або послідовність з різних позицій, часто рухаючись в протилежних напрямках або з різними швидкостями. Ця техніка особливо корисна для вирішення задач, пов'язаних з пошуком, оптимізацією або маніпуляцією масивами ефективно.

Ось детальний опис того, як працює техніка двох вказівників:

Ініціалізація: Спочатку ви встановлюєте два вказівники, зазвичай на різних позиціях в масиві або послідовності.
Рух: Ви ітеративно рухаєте вказівники на основі певних умов, поки вони не зустрінуться або не досягнуть певної умови. Рух вказівників можна контролювати на основі вимог задачі. Наприклад, один вказівник може рухатися швидше, ніж інший, або вони можуть рухатися в протилежні напрямки.
Перевірка умов: На кожному кроці ітерації ви перевіряєте певні умови на основі вимог задачі. Ці умови часто визначають, чи потрібно рухати вказівники, оновлювати деякі змінні або виконувати інші операції.
Завершення: Процес триває, поки один або обидва вказівники не досягнуть кінця масиву або послідовності, або поки не буде виконана якась інша умова завершення.

Техніка двох вказівників особливо корисна в задачах, що стосуються пошуку пар або підмасивів, які відповідають певним критеріям, знаходження оптимальних рішень або маніпуляції послідовностями ефективно без використання вкладених циклів. Вона часто забезпечує більш ефективне рішення порівняно з методами брутального перебору, особливо для задач з лінійними або логарифмічними вимогами до часу складності.

Eolymp #2098. Інвертор

Дано $n$ цілих чисел. Виведіть їх у зворотному порядку.

Вхідні дані. Спочатку дане число $n (0 < n < 100)$ n~(0 < n < 100), потім дано $n$ цілих чисел.

Вихідні дані. Виведіть задані $n$ цілих чисел у зворотному порядку.

Відкрити задачу

Оголосіть масив.

#define MAX 110
int m[MAX];

Прочитайте вхідні дані.

scanf("%d",&n);
for(i = 1; i <= n; i++)
  scanf("%d",&m[i]);

Реверсуйте масив за допомогою техніки двох вказівників.

i = 1; j = n;
while(i < j)
{
  temp = m[i]; m[i] = m[j]; m[j] = temp;
  i++; j--;
}

Виведіть числа.

for(i = 1; i <= n; i++)
  printf("%d ",m[i]);
printf("\n");

Eolymp #11387. Гра в карти

Хусейн та Ярослав грають у карткову гру. На столі викладено $n$ карт, кожна з яких має написане різне число. Гравці грають по черзі. Хусейн розпочинає гру. На кожному ходу гравець може взяти або найліву, або найправу карту. Гравець завжди вибирає карту з найбільшим числом. Гра закінчується, коли на столі не залишиться карт. Знайдіть суму чисел на картах, зібраних Хусейном та Ярославом наприкінці гри.

Вхідні дані. Перший рядок містить число карт $n (1 \leq n \leq 10000)$ n~(1 \le n \le 10000) на столі. Другий рядок містить $n$ позитивних цілих чисел, кожне з яких вказує число на карті. Всі числа не перевищують $1 0^{9}$ 10^9.

Вихідні дані. Виведіть суму чисел на картах, зібраних Хусейном та Ярославом наприкінці гри.

Відкрити задачу

Оголосіть масиви. Суму чисел на картах, зібраних Хусейном та Ярославом, буде збережено в $r es [0]$ та $r es [1]$ , відповідно.

int m[10001], res[2];

Прочитайте вхідні дані.

scanf("%d", &n);
for (i = 0; i < n; i++)
  scanf("%d", &m[i]);

Встановіть вказівники $i = 0$ i = 0 та $j = n - 1$ j = n - 1.

i = 0; j = n - 1;

Гравці грають по черзі, здійснюючи в цілому $n$ ходів. Хусейн грає на парних $k$ , а Ярослав грає на непарних $k$ . Таким чином, сума Хусейна накопичуватиметься в $r es [0]$ , а сума Ярослава в $r es [1]$ .

for (k = 0; k < n; k++)
{

На кожному ході гравець вибирає карту з максимальною вартістю $ma x (m [i], m [j])$ max(m[i], m[j]).

  if (m[i] > m[j])
    res[k % 2] += m[i++];
  else
    res[k % 2] += m[j--];
}

Виведіть відповідь.

printf("%d %d\n", res[0], res[1]);

Eolymp #11388. Гра в карти 2

Хусейн виклав $n$ карт в ряд з числами $a_{1}, a_{2}, a_{3}, ..., a_{n}$ a_1, a_2, a_3, ..., a_n. Потім він зібрав їх і розмістив в іншому порядку: $a_{1}, a_{3}, a_{5}, ..., a_{6}, a_{4}, a_{2}$ a_1, a_3, a_5, ..., a_6, a_4, a_2. Це послідовність, яку він дав Ярославу. Ваше завдання — допомогти Ярославу відновити початкову послідовність Хусейна.

Наприклад, якщо Ярослав отримав послідовність $(2, 4, 9, 4, 7, 6)$ (2, 4, 9, 4, 7, 6), тоді він повинен повернути послідовність $(2, 6, 4, 7, 9, 4)$ (2, 6, 4, 7, 9, 4) Хусейну.

Вхідні дані. Перший рядок містить одне ціле число $n (1 \leq n \leq 10000)$ n~(1 \le n \le 10000), що представляє кількість карт. Другий рядок містить $n$ позитивних цілих чисел, написаних на картах. Всі числа не перевищують $1 0^{9}$ 10^9.

Вихідні дані. Виведіть початкову послідовність Хусейна.

Відкрити задачу

Оголосіть масив.

int a[100001];

Прочитайте вхідні дані.

scanf("%d", &n);
for (i = 0; i < n; i++)
  scanf("%d", &a[i]);

Встановіть вказівники $i = 0$ i = 0 та $j = n - 1$ j = n - 1.

i = 0; j = n - 1;

Поки виконується нерівність $i \leq j$ i \le j, по черзі виводьте $a_{i}$ a_i та $a_{j}$ a_j, одночасно рухаючи вказівники.

while (i <= j)
{
  printf("%d ", a[i++]);
  if (i > j) break;
  printf("%d ", a[j--]);
}

Eolymp #11389. Гра Хусейна

Хусейн має рядок, що складається з символів $0$ та $1$ . Щоб розважити себе, він вигадував таку гру. Хусейн може виконати одну з двох операцій зі рядком:

додати $0$ на лівий кінець, а $1$ на правий кінець;
додати $0$ на правий кінець, а $1$ на лівий кінець;

Наприклад, з рядка $010$ Хусейн може отримати $00101$ або $10100$ .

Вам дано рядок, отриманий після всіх операцій Хусейна (можливо, він не виконував жодної операції). Визначте найменшу можливу довжину, яку рядок міг спочатку мати.

Вхідні дані. Один рядок довжиною не більше $1 0^{5}$ 10^5, що складається лише з символів $0$ та $1$ .

Вихідні дані. Виведіть найменшу можливу довжину рядка, який Хусейн міг спочатку мати.

Відкрити задачу

Прочитайте вхідний рядок і обчисліть його довжину, зберігши її в змінній $r es$ .

cin >> s;
res = s.size();

Ініціалізуйте два вказівники: $i = 0$ i = 0 на початку та $j = n - 1$ j = n - 1 в кінці рядка.

i = 0; j = s.size() - 1;

Якщо $s_{i} \neq = s_{j}$ s_i \ne s_j, тоді символи на кінцях рядка різні. Хусейн міг отримати підрядок $s [i ... j]$ з підрядка $s [i + 1... j - 1]$ s[i + 1 ... j - 1].

while ((i < j) && (s[i] != s[j]))
{

Перемістіть обидва вказівники $i$ та $j$ на одну позицію один до одного та зменшіть поточний розмір $r es$ підрядка $s [i ... j]$ .

  i++; j--;
  res -= 2;
}

Виведіть відповідь.

cout << res << endl;

Eolymp #11244. Сума двох

Дано масив $A$ , відсортований у зростаючому порядку та що містить $n$ цілих чисел. Визначте, чи існує пара чисел $(A_{i}, A_{j})$ (A_i, A_j), де $i < j$ i < j, така що їхня сума дорівнює $x$ .

Вхідні дані. Перший рядок містить два цілі числа $n (n \leq 1 0^{5})$ n~(n \le 10^5) та $x (x \leq 1 0^{6})$ x~(x \le 10^6). Другий рядок містить $n$ невід'ємних цілих чисел, кожне з яких не більше $1 0^{6}$ 10^6.

Вихідні дані. Виведіть "YES", якщо така пара елементів існує, і "NO" в іншому випадку.

Відкрити задачу

Прочитайте вхідні дані.

scanf("%d %d", &n, &x);
v.resize(n);
for (i = 0; i < n; i++)
  scanf("%d", &v[i]);

Ініціалізуйте вказівники.

int i = 0, j = v.size() - 1;

Перемістіть вказник $i$ вперед і вказник $j$ назад.

while (i < j)
{

Якщо $v_{i} + v_{j} = x$ v_i + v_j = x, тоді бажана пара елементів знайдена. Виведіть її та завершіть програму.

  if (v[i] + v[j] == x)
  {
    printf("YES\n");
    return 0;
  }

Якщо $v [i] + v [j] < x$ v[i] + v[j] < x, тоді перемістіть вказник $i$ на одну позицію вправо;

Якщо $v [i] + v [j] > x$ v[i] + v[j] > x, тоді перемістіть вказник $j$ на одну позицію вліво;

  if (v[i] + v[j] < x) i++; else j--;
}

Якщо бажана пара не знайдена, виведіть "NO".

printf("NO\n");

Eolymp #11246. Сума трьох

Дано масив цілих чисел $A$ та ціле число $x$ . Знайдіть трійку чисел $(A_{i}, A_{j}, A_{k})$ (A_i, A_j, A_k) у масиві, чия сума дорівнює $x$ . Всі індекси $i, j, k$ i, j, k повинні бути різними.

Вхідні дані. Перший рядок містить розмір масиву $n (n \leq 3 \cdot 1 0^{4})$ n~(n \le 3 \cdot 10^4) та значення $x (∣ x ∣ \leq 1 0^{9})$ x~(|x| \le 10^9). Другий рядок містить $n$ цілих чисел, кожне з яких не перевищує $1 0^{8}$ 10^8 за абсолютним значенням.

Вихідні дані. Якщо потрібна трійка існує, виведіть її в будь-якому порядку. Якщо існує кілька трійок, виведіть будь-яку з них. Якщо бажана трійка не існує, виведіть $- 1$ .

Відкрити задачу

Прочитайте вхідні дані.

cin >> n >> x;
v.resize(n);
for (i = 0; i < n; i++)
  cin >> v[i];

Відсортуйте вхідний масив.

sort(v.begin(), v.end());

Переберіть значення $k = 0, 1, ..., n - 3$ k = 0, 1, ..., n - 3.

for (k = 0; k < n - 2; k++)
{

Знайдіть пару індексів $(i, j)$ таку, що $i > k$ i > k та $v_{i} + v_{j} = x - v_{k} (i < j)$ v_i + v_j = x - v_k~(i < j). Ініціалізуйте індекси $i$ та $j$ .

  i = k + 1; j = n - 1;
  s = x - v[k];

Використовуйте техніку двох вказівників для знаходження бажаної пари $(i, j)$ .

  while (i < j)
  {
    if (v[i] + v[j] == s)
    {

Якщо пара $(i, j)$ знайдена, виведіть бажану трійку чисел $(v_{k}, v_{i}, v_{j})$ (v_k, v_i, v_j).

      printf("%d %d %d\n", v[k], v[i], v[j]);
      return 0;
    }

Якщо $v [i] + v [j] < s$ v[i] + v[j] < s, тоді перемістіть вказник $i$ на одну позицію вправо;

Якщо $v [i] + v [j] > s$ v[i] + v[j] > s, тоді перемістіть вказник $j$ на одну позицію вліво;

    if (v[i] + v[j] < s) i++; else j--;
  }
}

Якщо трійка чисел не знайдена, виведіть $- 1$ .

cout << -1 << endl;

Eolymp #11286. Вдвічі більше

Дано відсортований масив $A$ з $n$ цілих чисел. Для кожного індексу $i$ знайдіть кількість елементів у масиві, які лежать між $A_{i}$ A_i та $2 \cdot A_{i}$ 2 \cdot A_i включно.

Вхідні дані. Перший рядок містить розмір $n (n \leq 1 0^{5})$ n~(n \le 10^5) масиву $A$ . Другий рядок містить $n$ цілих чисел, які перебувають у відсортованому порядку.

Вихідні дані. Виведіть $n$ цілих чисел. Для кожного індексу $i (1 \leq i \leq n)$ i~(1 \le i \le n) масиву виведіть кількість елементів, які лежать між $A_{i}$ A_i та $2 \cdot A_{i}$ 2 \cdot A_i включно.

Відкрити задачу

Інтервал $A [i ... j]$ буде називатися добрим, якщо числа в ньому лежать в межах $[A_{i}; 2 \cdot A_{i}]$ [A_i; 2 \cdot A_i] включно (означає, що $A_{j} \leq 2 \cdot A_{i}$ A_j \le 2 \cdot A_i).

Ми реалізуємо зсувне вікно, використовуючи два вказівники $i$ та $j$ та підтримуватимемо його так, щоб поточне інтервал $[i ... j]$ був добрим, поки інтервал $[i ... j + 1]$ [i ... j + 1] є поганим.

Наприклад, для наступної послідовності:

інтервали $[2; 2], [2; 3], [2; 4]$ [2; 2], [2; 3], [2; 4], і $[2; 5]$ є добрими.
інтервали $[2; 6], [2; 7]$ [2; 6], [2; 7] є поганими.

Якщо $A_{j} \leq 2 \cdot A_{i}$ A_j \le 2 \cdot A_i, розширте поточний інтервал до $А [i ... j + 1]$ А[i ... j + 1]. В іншому випадку, скоротіть його до $А [i + 1... j]$ А[i + 1 ... j]. Перед тим, як перемістити вказник $i$ , виведіть кількість елементів, які лежать між $A_{i}$ A_i та $2 \cdot A_{i}$ 2 \cdot A_i включно. Вона дорівнює $j - i$ j - i.

Складність алгоритму лінійна, тобто $O (n)$ .

Приклад

Розглянемо переміщення вказівників для даного прикладу.

Для заданої умови $A_{j} \leq 2 \cdot A_{i}$ A_j \le 2 \cdot A_i, отже, ми переміщаємо вказівник $j$ вперед.

Тепер $A_{j} > 2 \cdot A_{i}$ A_j > 2 \cdot A_i. Ми повинні перемістити вказник $i$ вперед. Проте, перш ніж перемістити його, виведіть кількість елементів, які лежать між $A_{i}$ A_i та $2 \cdot A_{i}$ 2 \cdot A_i включно. Вона дорівнює $j - i = 6 - 2 = 4$ j - i = 6 - 2 = 4.

Перемістіть $j$ вперед, поки $A_{j} \leq 2 \cdot A_{i}$ A_j \le 2 \cdot A_i.

Тепер $A_{j} > 2 \cdot A_{i}$ A_j > 2 \cdot A_i. Виведіть відповідь для $i = 3$ i = 3 (вона дорівнює $j - i = 8 - 3 = 5$ j - i = 8 - 3 = 5) та збільшіть $i$ на $1$ .

Прочитайте вхідні дані.

scanf("%d", &n);
for (i = 0; i < n; i++)
  scanf("%d", &a[i]);

Ініціалізуйте вказники $i = j = 0$ i = j = 0.

i = j = 0;

Переміщуйте вказники вперед, поки для кожного значення $i < n$ i < n не буде знайдено відповідь.

while (i < n) // [i..j]
{

Якщо $A_{j} \leq 2 \cdot A_{i}$ A_j \le 2 \cdot A_i (і $j$ не перевищив межі масиву, тобто $j < n$ j < n), розширте поточний інтервал, збільшивши вказник $j$ .

  if ((j < n) && (a[j] <= 2 * a[i])) j++;
  else
  {

Якщо $A_{j} > 2 \cdot A_{i}$ A_j > 2 \cdot A_i, виведіть відповідь для індексу $i$ і збільшіть $i$ на одиницю.

    printf("%d ", j - i);
    i++;
  }
}

Eolymp #10682. Готелі вздовж хорватського узбережжя

Вдоль прекрасного Адріатичного узбережжя знаходяться $n$ готелів. Кожен готель має свою вартість у євро. Петро виграв $m$ євро в лотереї. Тепер він хоче купити послідовність сусідніх готелів один за одним так, щоб сума витрат на ці сусідні готелі була якомога більшою, але не перевищувала $m$ .

Вам потрібно обчислити цю максимальну можливу загальну вартість.

Вхідні дані. Перший рядок містить два цілі числа $n$ та $m (1 \leq n \leq 3 \cdot 1 0^{5}, 1 \leq m < 2^{31})$ m~(1 \le n \le 3 \cdot 10^5, 1 \le m < 2^{31}). Наступний рядок містить $n$ позитивних цілих чисел, які представляють витрати на готелі в порядку їх розташування уздовж узбережжя.

Вихідні дані. Виведіть бажану максимальну вартість (вона буде більшою за $0$ в усіх тестах).

Відкрити задачу

Прочитайте вхідні дані.

scanf("%d %lld", &n, &m);

Ініціалізуйте змінні:

в $r es$ обчислюється максимальне значення серед витрат усіх оброблених добрих інтервалів;
в $s$ підтримується сума чисел у поточному інтервалі $[i ... j]$ . Всі числа в поточному інтервалі $[i ... j]$ зберігаються в черзі $q$ ;

s = res = 0;

Обробляйте витрати на готелі послідовно.

for (i = 0; i < n; i++)
{

Прочитайте та додайте витрати $v a l$ поточного готелю до черги.

  scanf("%d", &val);
  q.push(val);

Оновіть суму $s$ в межах інтервалу. Всі елементи поточного інтервалу зберігаються в черзі $q$ .

  s += val;

Якщо сума чисел у поточному інтервалі перевищує $s$ , видалите елементи з початку інтервалу.

  while (s > m)
  {
    s -= q.front();
    q.pop();
  }

Обчисліть максимальне значення $r es$ серед сум елементів у добрих інтервалах (де витрати на готелі не перевищують $m$ ).

  if (s > res) res = s;
}

Виведіть відповідь.

printf("%lld\n", res);

Eolymp #11721. Суми підмасивів 1

Дано масив з $n$ позитивних цілих чисел, знайдіть кількість підмасивів, сума яких дорівнює $x$ .

Вхідні дані. Перший рядок містить розмір масиву $n (1 \leq n \leq 2 \cdot 1 0^{5})$ n~(1 \le n \le 2 \cdot 10^5) та цільову суму $x (1 \leq x \leq 1 0^{9})$ x~(1 \le x \le 10^9). Наступний рядок містить $n$ цілих чисел $a_{1}, a_{2}, \dots, a_{n} (1 \leq a_{i} \leq 1 0^{9})$ a_1, a_2, \ldots, a_n~(1 \le a_i \le 10^9) — вміст масиву.

Вихідні дані. Виведіть необхідну кількість підмасивів.

Відкрити задачу

Реалізуємо зсувне вікно, використовуючи два вказівники $i$ та $j$ . Для кожного фіксованого $i = 1, 2, ...$ i = 1, 2, ..., розширюйте інтервал $[i ... j]$ наскільки це можливо, так щоб сума його елементів не перевищувала $x$ . Іншими словами, для кожного $i$ шукайте найбільше можливе $j$ , так що сума елементів в інтервалі $[i ... j]$ не перевищує $x$ , тоді як сума елементів в інтервалі $[i ... j + 1]$ [i ... j + 1] перевищує $x$ .

Нехай $s$ буде сумою чисел в інтервалі $[i ... j]$ . Якщо $s + a [j + 1] \leq m$ s + a[j + 1] \le m, розширте інтервал до $[i ... j + 1]$ [i ... j + 1]. В іншому випадку скоротіть його до $[i + 1... j]$ [i + 1 ... j]. Підрахуйте кількість інтервалів з сумою $x$ .

Приклад

Розглянемо переміщення вказників для даного прикладу.

$i = 0$ i = 0, $j$ рухається вперед, поки сума чисел в інтервалі $[i ... j]$ не перевищить $x = 7$ x = 7. Ми зупиняємося на інтервалі $[0...2]$ , оскільки сума чисел в ньому дорівнює $7$ , тоді як в інтервалі $[0...3]$ сума чисел вже дорівнює $9$ .
$i = 1$ i = 1, $j$ рухається вперед до $3$ . Сума чисел в інтервалі $[1...3]$ дорівнює $7$ , тоді як в інтервалі $[1...4]$ вже дорівнює $14$ .
$i = 2$ i = 2, розглянутий інтервал — $[2...3]$ . Сума чисел у ньому дорівнює $3$ , але ми не можемо рухати індекс $j$ вперед, оскільки сума чисел в інтервалі $[2...4]$ перевищує $10$ , що є більшим, ніж $x = 7$ x = 7.
$i = 3$ i = 3, розглянутий інтервал — $[3...3]$ . Сума чисел у ньому дорівнює $2$ , але ми не можемо рухати індекс $j$ вперед, оскільки сума чисел в інтервалі $[3...4]$ перевищує $9$ , що є більшим, ніж $x = 7$ x = 7.
$i = 4$ i = 4, розглянутий інтервал — $[4...4]$ . Сума чисел у ньому дорівнює $7$ .

Кількість підмасивів з сумою $x = 7$ x = 7 дорівнює $3$ . Вони починаються на індексах $0, 1$ та $4$ .

Оголосіть масив.

#define MAX 200001
long long a[MAX];

Прочитайте вхідні дані.

scanf("%d %lld", &n, &x);
for (i = 0; i < n; i++)
  scanf("%lld", &a[i]);

Спочатку встановіть поточний інтервал $[i ... j] = [0; 0]$ [i ... j] = [0; 0]. Сума чисел у цьому інтервалі дорівнює $s = 0$ s = 0.

s = j = 0;

Для кожного значення $i$ послідовно обробляйте інтервали $[i ... j]$ .

for (i = 0; i < n; i++)
{

Для фіксованого лівого краю $i$ інтервалу $[i ... j]$ шукайте найбільше $j$ , так що сума елементів у цьому інтервалі не перевищує $x$ .

  while ((j < n) && (s + a[j] <= x)) s += a[j++];

Якщо сума чисел $s$ у поточному інтервалі $[i ... j]$ дорівнює $x$ , збільшуйте підрахунок бажаних підмасивів $c n t$ на $1$ .

  if (s == x) cnt++;

Перепідрахуйте суму $s$ для інтервалу $[i + 1... j]$ [i + 1 ... j].

  s -= a[i];
}

Виведіть відповідь.

printf("%lld\n", cnt);

Eolymp #9631. Конкурс послідовностей

Зія візьме участь у конкурсі послідовностей завтра. Число $x \geq 0$ x \ge 0 називається вершиною деякої послідовності, якщо послідовність $1, 2, 3, ..., x - 1, x, x - 1, ..., 3, 2, 1$ 1, 2, 3, ..., x - 1, x, x - 1, ..., 3, 2, 1 є підпослідовністю цієї послідовності. Сила кожної послідовності вважається її найбільшою вершиною.

Завтра всі студенти візьмуть участь у конкурсі, а переможець найсильнішої послідовності буде переможцем. Зія має послідовність $a_{1}, a_{2}, a_{3}, ..., a_{n}$ a_1, a_2, a_3, ..., a_n. Він хоче зайняти систему оцінювання конкурсу, видаливши з неї послідовності з більшою силою, ніж у себе. Однак Зія не знає сили своєї власної послідовності, але дуже хоче виграти. Допоможіть йому обчислити силу своєї послідовності.

Вхідні дані. Перший рядок містить число $n (1 \leq n \leq 1 0^{5})$ n~(1 \le n \le 10^5) чисел у послідовності Зії. Наступний рядок містить $n$ цілих чисел $a_{i} (1 \leq a_{i} \leq 1 0^{5})$ a_i~(1 \le a_i \le 10^5) — елементи послідовності.

Вихідні дані. Виведіть одне число — силу даної послідовності.

Відкрити задачу

Прочитайте вхідні дані.

scanf("%d", &n);
v.resize(n);
for (i = 0; i < n; i++)
  scanf("%d", &v[i]);

Встановіть вказники на початок та кінець масиву $v$ .

int i = 0, j = v.size() - 1;

У змінній $k$ ми підраховуємо силу послідовності.

k = 1;
while (i <= j)
{

Перемістіть вказник $i$ вправо, поки він не зустріне число $k$ .

  if (v[i] != k) i++;

Перемістіть вказник $j$ вліво, поки він не зустріне число $k$ .

  if (v[j] != k) j--;

Якщо обидва вказники вказують на число $k$ , тоді збільшуйте $k$ на одиницю.

  if (v[i] == k && v[j] == k) k++;
}

Виведіть відповідь.

printf("%d\n", k - 1);

Техніка двох вказівників

Список задач

Коментарі5