Mmedv

Біноміальний коефіцієнт

Сполученням з елементів по називається набір з елементів, вибраних із заданих елементів. При цьому набори, які відрізняються тільки порядком слідування елементів (але не складом), вважаються однаковими. Саме завдяки цій властивості сполучення відрізняються від розміщень.

Наприклад, розглянемо множину з елементів: \{1, 2, 3, 4, 5\}. Набори \{2, 1, 3\} і \{3, 2, 1\} є однаковими як сполучення (хоча різні як розміщення), оскільки складені з тих самих елементів \{1, 2, 3\}.

Формула для обчислення кількості сполучень з по дорівнює

C_n^{k} = {n! \over k! \cdot (n - k)!}

Числа C_n^{k} називаються біноміальними коефіцієнтами.

Коли ми вибираємо нуль елементів із множини з елементів, ми фактично робимо “пустий” вибір. Порожня множина, в цьому контексті, вважається допустимим сполученням. Уявіть, що у вас є коробка з кулями, і ви хочете вибрати з них. Навіть якщо ви нічого не вибираєте, це все одно є допустимим варіантом вибору. Таким чином, C_n^{0} означає кількість способів вибрати елементів з , що дорівнює .

Ми можемо розглядати це як один єдиний спосіб не вибирати жоден елемент з множини, що і дає результат .

C_n^{0} = {n! \over 0! \cdot (n - 0)!} = {n! \over 1! \cdot n!} = 1

Коли ми вибираємо один елемент із множини з елементів, у нас є варіантів вибору: ми можемо вибрати будь-який з елементів. Наприклад, якщо у нас є множина з чисел від до (\{1, 2, 3, 4, 5\}), то ми можемо вибрати одне число з цієї множини, і у нас є варіантів для цього вибору.

Значення C_n^{1} дорівнює , тому що є способів вибрати один елемент з множини з елементів.

C_n^{1} = {n! \over 1! \cdot (n - 1)!} = n

При виборі елементів із — елементної множини, ми формуємо комбінації пар. Для побудови такої пари ми спочатку вибираємо один елемент, а потім другий.

  • Перший елемент можна вибрати з елементів.

  • Після вибору першого елемента, у нас залишається елемент для вибору другого елемента (оскільки ми не можемо вибрати повторно той самий елемент).

Таким чином, загальна кількість комбінацій пар елементів, які можна вибрати з — елементної множини, дорівнює добутку числа способів вибрати перший і другий елементи: n \cdot (n – 1).

Проте, кожна пара врахована двічі, оскільки порядок елементів у парі не має значення. Наприклад, і вважаються однією і тією ж парою. Щоб врахувати це, слід поділити загальну кількість комбінацій на . Таким чином, C_n^{2} дорівнює n \cdot (n – 1) / 2.

C_n^{2} = {n! \over 2! \cdot (n - 2)!} = {n \cdot (n - 1) \over 2}

Властивість симетрії: C_n^{k} = C_n^{n - k}.

Кількість способів вибрати елементів з дорівнює кількості способів не вибрати елементів з . Але не вибрати елементів з ми можемо C_n^{n - k} способами. Відповідно C_n^{k} = C_n^{n - k}.

Вправа. Обчислити значення наступних біноміальних коефіцієнтів:

1) C_5^{2}

3) C_5^{4}

5) C_8^{1}

2) C_8^{3}

4) C_7^{5}

6) C_8^{5}

Формула додавання: C_n^{k} = C_{n-1}^{k-1} + C_{n-1}^{k}.

Доказ. Обчислимо значення правої частини рівняння:

C_{n-1}^{k-1} + C_{n-1}^{k} = {(n - 1)! \over (k - 1)! \cdot (n - k)!} + {(n - 1)! \over k! \cdot (n - k - 1)!} =
{(n - 1)! \cdot k + (n - 1)! \cdot (n - k) \over k! \cdot (n - k)!} = {(n - 1)! \cdot (k + n - k)\over k! \cdot (n - k)!} = {n! \over k! \cdot (n - k)!} = C_n^{k}

Біноміальні коефіцієнти з'являються в біномі Ньютона:

(x + y)^n = \sum_{k=0}^n C_n^{k}x^{k}y^{n-k}

Розглянемо приклади:

(x + y)^2 = C_2^{0}x^{2}y^{0} + C_2^{1}x^{1}y^{1} + C_2^{2}x^{0}y^{2} = x^2 + 2xy + y^2,
(x + y)^3 = C_3^{0}x^{3}y^{0} + C_3^{1}x^{2}y^{1} + C_3^{2}x^{1}y^{2} + C_3^{3}x^{0}y^{3} = x^3 + 3x^2y + 3xy^2 + y^3

Асимптотичні оцінки для біноміального коефіцієнта

Теорема 1. Між біноміальними коефіцієнтами має місце співвідношення:

C_n^0 < C_n^1 < ... < C_n^{\lfloor n/2 \rfloor} \ge C_n^{\lfloor n/2 \rfloor + 1} > ... > C_n^n

Теорема 2. C_{2n}^n < 4^n. Слід із того, що \sum_{k = 0}^{2n} C_{2n}^k = (1 + 1)^{2n} = 2^{2n} = 4^n

Теорема 3. C_{2n}^n > {4^n \over 2n + 1}. Слід із того, що \sum_{k = 0}^{2n} C_{2n}^k = 4^n, а самих коефіцієнтів 2n + 1. Тому більший з коефіцієнтів буде більшим {4^n \over 2n + 1}.

Теорема 4. Формула Стірлінга. n! ≈ \sqrt{2 \pi n}\left({n \over e} \right) ^ n.

Більш точне наближення має вигляд:

n! ≈ \sqrt{2 \pi n} \left({n \over e} \right) ^ n \left( 1 + {1 \over 12n} + {1 \over 288n^2} - {139 \over 51849n^3} - {571 \over 2488320n^4} \right)

Теорема 5.

C_{2n}^n ≈ {\sqrt{4 \pi n}\left({2n \over e} \right) ^ {2n} \over \left( \sqrt{2 \pi n}\left({n \over e} \right) ^ n \right) ^2} = {4^n \over \sqrt{пі n}}

Теорема 6.

C_n^k = {n! \over k!(n - k)!} = { n \cdot (n - 1) \cdot (n - 2) \cdot ... \cdot (n - k + 1) \over 1 \cdot 2 \cdot 3 \cdot ... \cdot k} =
{n! \over k!} \cdot \left( 1 - {1 \over n} \right) \cdot \left( 1 - {2 \over n} \right) \cdot ... \cdot \left( 1 - {k - 1 \over n} \right) =
{n! \over k!} \cdot e ^{ln \left( 1 - {1 \over n} \right) + ln \left( 1 - {2 \over n} \right) + ... + ln \left( 1 - {k - 1 \over n} \right)} \le (скористаємося~нерівністю~ln(1 - x) \le -x)
{n! \over k!} \cdot e ^{-{1 \over n} - {2 \over n} - ... - {k - 1 \over n}} = {n! \over k!} \cdot e^{-{k \cdot (k - 1) \over 2n}}

Список використаних задач

38

Коментарі