
Після ажіотажу, викликаного проведенням цього року Відкритого чемпіонату Норвегії з кубика Рубіка в НТНУ, кожен студент НТНУ придбав собі такий кубик. Проте професори були засмучені, бо студенти воліли грати з кубиком замість того, щоб слухати лекції.
Раптом одному професору прийшла в голову ідея: якщо дати студентам програму, яка розв'яже їхній кубик, вони можуть втратити до нього інтерес, і таким чином навчання можна буде відновити. Звичайно ж, сам професор не хоче займатися програмуванням, і ця задача випала саме тобі. Професор забирає в тебе кубик, замикає тебе у віддаленій лабораторії й каже, що ти не вийдеш, доки не напишеш програму для розв'язання кубика Рубіка.
На щастя, професор не уточнив розмір кубика, тож ти вирішуєш трохи спростити задачу і розв'язувати кубик Рубіка розміром 2 \times 2 \times 2.
У першому рядку знаходиться кількість тестів (0 < T \leq 100). Кожен тест складається з шести рядків, що описують початкову конфігурацію кубика, відформатованих точно як у прикладі вхідних даних. Для позначення кольорів використовуються символи G, R, O, B, Y, і W. Кожен тестовий випадок відділено одним порожнім рядком.
Можна вважати, що усі вхідні кубики є перемішаними станами спочатку зібраних кубиків з шістьма різними кольорами. (Тобто кожен колір зустрічається рівно чотири рази, і можливо скласти кубик у зібраний стан за допомогою наведених нижче рухів.)
Для кожного тестового випадку виведіть у окремому рядку мінімальну кількість рухів, необхідну для збирання кубика. За рух вважається поворот однієї грані кубика на градусів за або проти годинникової стрілки. Поворот на градусів вважається двома рухами.
Приклад 1