Місто Майбутнього заповнене хмарочосами. Щоб забезпечити пересування між ними та надати місце для паркування, деякі трійки хмарочосів з'єднані трикутними подушками з уніполярних магнітів. Кожна подушка з'єднує рівно хмарочоси, утворюючи трикутник зі своїми вершинами у хмарочосах. Така конструкція дає змогу вільно пересуватись між з'єднаними хмарочосами. Подушки можна розміщувати на різних рівнях, тому один хмарочос може бути з'єднаний із різними парами через різні подушки, а двоє хмарочосів можуть бути з'єднані кількома подушками (або з різними третіми хмарочосами, або навіть із тим самим). Наприклад, може бути дві подушки на різних рівнях, що з'єднують хмарочоси , і ще одна магнітна подушка, що з'єднує .
Система магнітних подушок організована так, що можна дістатися між будь-якою парою хмарочосів (перехід між подушками всередині будь-якого хмарочоса дозволений), але на обслуговування кожної подушки витрачається значна кількість енергії.
Напишіть програму, яка визначить, які магнітні подушки не можна вилучити зі системи міста; вилучення будь-якої з таких подушок призведе до того, що деякі хмарочоси стануть недосяжними з інших, що дуже засмутить мешканців.
У першому рядку два цілі числа і (3 \le n \le 10^5, 1 \le m \le 10^5) — кількість хмарочосів і кількість магнітних подушок. Кожен з наступних рядків містить три числа — номери хмарочосів, які з'єднує подушка. Хмарочоси пронумеровано від до . Гарантується, що вказані подушки дозволяють дістатися між будь-якою парою хмарочосів.
Спочатку виведіть число магнітних подушок, які не можна вилучати без порушення зв'язності міста. Якщо таких подушок більше нуля, виведіть їхні номери у порядку, в якому вони дані у вхідних даних, починаючи з одиниці.

Приклад 1
Приклад 2
Приклад 3