Розв'язання багатьох задач комп'ютерної графіки пов'язано з опрацюванням гладких поверхонь, причому, як правило, відома лише кінцева кількість точок цієї поверхні. У зв'язку з цим виникає необхідність інтерполяції розглядуваної поверхні. Для зручності обчислень бажано, щоб проекції вузлів апроксимації на деяку площину розміщувались регулярно, наприклад, співпадали з вузлами двомірної гратки.
Один зі способів зробити це полягає у тому, щоб розмістити усі проекції заданих точок у деякий паралелограм, сторони якого потім розбиваються на рівні частини, тим самим визначаючи гратку інтерполяції. Так як загальне число точок гратки при фіксованому кроці пропорційне площі паралелограма, виникає необхідність у побудові паралелограма мінімальної площі, який містить усі точки заданого набору.
Ваша задача трохи простіша. Вам не потрібно шукати сам паралелограм, обчисліть лише його площу.
У першому рядку задано одне ціле число (3 \leq N \leq 5000) – кількість точок на площині. Далі рядків по два цілих числа через пропуск – координати точок у декартовій системі координат. Значення координат не перевищують по модулю .
Гарантується, що не усі точки лежать на одній прямій.
Вивести мінімальну площу паралелограма, який містить усі задані точки.
Приклад 1