Про гіппогрифів

Приблизно двадцять років тому завершилася суперечка про те, наскільки небезпечні гіппогрифи. Тоді Міністерством Магії була прийнята постанова, яка рекомендувала розраховувати небезпеку гіппогрифа за формулою, де $A$ — довжина дзьоба гіппогрифа, а $B$ — довжина його кігтів.

На півночі Англії одному фермеру, який розводив мисливських гіппогрифів, часто не щастило з пошуком покупців. Один добрий чарівник порадив йому придбати у місцевій крамниці еліксир мутації, щоб зробити з його допомогою гіппогрифів більш небезпечними (і тому більш придатними для полювання). Після низки експериментів з'ясувалося, що після того, як гіппогриф ненульової небезпеки з дзьобом довжиною $A$ та кігтями довжини $B$ випиває еліксир, довжина його дзьоба стає рівною a_1A + b_1B, а довжина кігтів — a_2A + b_2B. Те, у скільки разів збільшується небезпечність гіппогрифа після мутації, фермер називає впливом еліксиру на цього гіппогрифа. Якість еліксиру — це максимально можливий вплив еліксиру на гіппогрифа (на будь-якого гіппогрифа, а не тільки на тих, які є на фермі). Фермер підозрює, що останнього разу продавець обдурив його, продавши еліксир нижчої якості, ніж зазвичай. Тому він вирішив навчитись обчислювати за параметрами еліксиру a_1, b_1, a_2 та b_2 його якість.