Печери та тунелі (Easy)#5219
Після посадки на Марс вчені знайшли дивну систему печер, з'єднаних тунелями. І вчені почали досліджувати цю систему, використовуючи керованих роботів. Було виявлено, що існує рівно один шлях між кожною парою печер. Але потім вчені виявили специфічну проблему. Іноді в печерах відбуваються невеликі вибухи. Вони викликають викид радіоактивних ізотопів і збільшують рівень радіації в печері. На жаль, роботи погано витримують радіацію. Але для дослідження вони повинні переміститись з однієї печери в іншу. Вчені помістили у кожну печеру сенсор для моніторингу рівня радіації. Тепер вони кожен раз під час руху робота хочуть знати максимальний рівень радіації, з яким прийдеться зіткнутись роботу під час його переміщення.
Як ви вже здогадались, програму, яка це робить, будете писати ви.
Перший рядок вхідного файлу містить одне ціле число (1 \le N \le 100) - кількість печер. Наступні N-1 рядків описують тунелі. Кожен з цих рядків містить два цілих числа - a_i та b_i (1 \le a_i, b_i \le N), які описують тунель з печери з номером a_i у печеру з номером b_i. Наступний рядок містить ціле число (1 \le Q \le 100), яке позначає кількість запитів. Далі йде запитів, по одному у рядку. Кожен запит має вид "C U V", де - символ 'I' або 'G', який позначає тип запиту (лапки лише для ясності).
У випадку запиту 'I' рівень радіації у -й печері (1 \le U \le N) збільшується на (0 \le V \le 10000). У випадку запиту 'G' ваша програма повинна вивести максимальний рівень радіації на шляху між печерами з номерами та (1 \le U, V \le N) після усіх збільшень радіації (запитів 'I'), вказаних раніше. Припускається, що початковий рівень радіації рівний у всіх печерах, і він ніколи не зменшується з часом (тому що період піврозпаду ізотопів набагато більший часу спостережень).
Для кожного запиту 'G' виведіть один рядок, який містить максимальний рівень радіації.
Приклад 1