Містер Хамстер ненавидить Фібоначчі. І не лише самого математика, а й усе, що з ним пов'язано. Особливо він ненавидить числа Фібоначчі. Нагадаємо, що числа Фібоначчі задаються за таким правилом:
Окрім того, містер Хамстер обожнює грати у Нім. Він навіть проводить змагання з Німу у себе в сараї. І, звісно, він не потерпить у своєму домі ходу, у якому хтось бере стільки каменів, скільки якесь із чисел Фібоначчі, навіть якщо цей хід приведе до перемоги.
Сьогодні містер Хамстер вирішив зіграти з маленьким Петром — він розклав на столі купок Німу і дозволив хлопчику зробити перший хід. Але містер Хамстер забув, що у Петра є суперздібність: він завжди може запитати: «Якщо я виберу купки з номерами від до включно, і ми будемо грати, з яких купок я можу взяти камені для переможного ходу?»
Оскільки запитань надто багато, а містер Хамстер ненавидить програмування через дитячу психологічну травму (учитель інформатики змушував його обчислювати числа Фібоначчі), відповідати на запитання маєте ви. Покваптеся, інакше містер Хамстер зненавидить й вас!
У першому рядку міститься три числа: , та (1 \leq a, b \leq 20, 1 \leq N \leq 10^5).
Другий рядок містить чисел b_i (1 \leq b_i \leq 10^6) — розміри купок.
У третьому рядку зазначено одне число (1 \leq M \leq 10^5) — кількість запитань від Петра.
Кожен з наступних рядків містить два числа l_i, r_i (1 \leq l_i \leq r_i \leq N) — індекси купок, які Петро обирає для -го запиту.
Для кожного запиту виведіть в окремому рядку одне ціле число — кількість купок, з яких можна взяти камені, щоб перемогти містера Хамстера.
Приклад 1