Фрезерні верстати#7714

Фрезерні верстати (Розбір)

Програма фрезерування складається з $s$ кроків. Нехай на $i$ -му $(1 \leq i \leq s)$ (1 \le i \le s) кроці від поверхні в стовпці $j (1 \leq j \leq x)$ j~(1 \le j \le x) зрізається шар товщиною $m_{ij}$ m_{ij}. Тоді очевидно, що сумарно в стовпці $j$ буде знято

ma x (m_{1 j}, m_{2 j}, ..., m_{s j})

max(m_{1j}, m_{2j}, ..., m_{sj})

Схемою фрезерування будемо називати набір цілих чисел

(c u t s_{1}, c u t s_{2}, ..., c u t s_{x}),

(cuts_1, cuts_2, ..., cuts_x),

де

c u t s_{j} = ma x (m_{1 j}, m_{2 j}, ..., m_{s j}), 1 \leq j \leq x

cuts_j = max(m_{1j}, m_{2j}, ..., m_{sj}), 1 \le j \le x

Одна і та ж схема фрезерування застосовується до всіх $w$ деталей. Після обчислення значень $c u t s_{j} (1 \leq j \leq x)$ cuts_j~(1 \le j \le x) цю схему послідовно застосовуємо до кожної деталі.

Реалізація алгоритму

Оголосимо робочі масиви. Інформацію про деталі будемо зберігати в масиві $d e t ai l$ , а схему фрезерування — в масиві $c u t s$ .

int detail[10001][101], cuts[101];

Читаємо вхідні дані.

scanf("%d %d %d %d", &w, &s, &x, &y);

Читаємо інформацію про $w$ деталі.

for (i = 0; i < w; i++)
for (j = 0; j < x; j++)
  scanf("%d", &detail[i][j]);

Читаємо і обробляємо $s$ кроків програми фрезерування. Для кожної позиції $j$ значення $c u t s [j]$ cuts[j] буде позначати максимальну глибину вирізу, виконаного на якомусь кроці.

for (i = 0; i < s; i++)
for (j = 0; j < x; j++)
{
  scanf("%d", &val);
  if (val > cuts[j]) cuts[j] = val;
}

Максимально можлива висота заготовки дорівнює $y$ . Фрезерна головка в позиції $j$ опускається на глибину $c u t s [j]$ cuts[j]. Отже, після фрезерування в позиції $j$ у $i$ -ї деталі залишиться висота, рівна

min (d e t ai l [i] [j], y - c u t s [j]) .

min(detail[i][j], y - cuts[j]).

for (i = 0; i < w; i++)
{
  for (j = 0; j < x; j++)
    printf("%d ", min(detail[i][j], y - cuts[j]));
  printf("\n");
}