Будемо умовно називати дві послідовності:
• -однаковими, якщо вони однакові у звичайному сенсі (мають однакову довжину і a_1 = b_1, a_2 = b_2, , a_n = b_n).
• -однаковими, якщо вони не є -однаковими, але мають однакову довжину і кожну з них можна отримати з іншої перестановками елементів (при збереженні кількостей).
• -однаковими, якщо вони не є ні -однаковими, ні -однаковими, але при ігноруванні кількостей однакових елементів виявляється, що набір елементів однієї послідовності рівний набору елементів іншої послідовності. Іншими словами, деякі з елементів повторюються у різних послідовностях різну кількість разів, наприклад: якийсь один елемент зустрічається в першій послідовності тричі, у другій — двічі, а якийсь інший зустрічається у першій послідовності лише один раз, а у другій — сім разів. Елементи при цьому можна переставляти місцями.
• -однаковими, якщо вони не є ні -однаковими, ні -однаковими, ні -однаковими, і при цьому набір елементів якоїсь однієї з послідовностей є підмножиною набору елементів іншої послідовності (елементи можна переставляти місцями, кількості повторів ні на що не впливають). Класичне означення підмножини таке: множина є підмножиною множини , коли кожен елемент належить також і ; при цьому може містити додаткові елементи, яких немає в .
• -однаковими, якщо не виконується жодна з вищезгаданих умов.
Напишіть програму, яка проаналізує пару послідовностей і видасть одне з чисел , , , або згідно з переліченими означеннями ступенів однаковості.
Перший рядок містить кількість елементів n_1 у першій з двох послідовностей. Другий рядок містить n_1 чисел — елементи послідовності. Третій та четвертий рядки аналогічним чином задають другу послідовність. Кількості елементів у кожній з послідовностей — від до . Значення елементів поміщаються у -бітовий знаковий цілий тип.
Програма має вивести єдине число (, або , або , або , або ) — ступінь однаковості цих послідовностей.
Приклад 1
Приклад 2
Приклад 3
Приклад 4
Приклад 5